Дитячі ігри або вибір ролі?

У вихованні дитини сім'я має неоціненне значення. Маленький чоловічок вчиться добра, чуйності, людяності, вмінню спілкуватися з оточуючими саме в сім'ї. А як же розвиток здатності мислити, розвиток інтелекту? Важливу роль у цьому відіграють дитячі ігри.

Навіщо і як потрібно грати?

Доведено, що саме в процесі гри дитина вчиться спілкуватися з колективом однолітків, вести себе в суспільстві, будувати відносини з членами сім'ї.

Гра - невід'ємна частина життя малюка, дивовижний світ. З боку неможливо простежити який вплив надає гра на дитину, тільки ставши учасником гри, відкривається світ розвитку інтелекту дитини.

До трьох років діти освоюють сюжетно-рольові гри. Це ігри мають сюжет і правила. Діти до 3 років можуть грати самостійно або з батьками. З часом у них розвивається фантазія і уява, і діти можуть грати ролі. Це час сюжетно-рольових ігор. Такі ігри підпорядковують внутрішньою логікою, мають свій характер. Найчастіше діти вибирають сюжети відповідно до професії, сім'єю або грають у ляльковий театр, тобто казкових героїв. У грі жорстко стежать за правилами.

Спілкуючись з батьками, діти копіюють їх поведінку і потім у грі передають його.

Спілкуючись з батьками, діти вчаться копіювати їх поведінку і потім у грі передавати його. Спочатку дитина грає роль мами чи тата, а потім вже ролі ускладнюються і з'являються ролі продавця, вихователя, перукаря. У цей період важливо вчити дитину не лише правильно їсти, говорити, спілкуватися, але й правильно грати. Якщо ваша дитина зображує маму з незадоволеним виглядом бігає і кричущу, а папу лежачим на дивані і вимагає пива, то є про що подумати.

Коли дитині виповнюється п'ять років, у його житті з'являються нові ігри. Це означає, з'явився новий коло інтересів.

Ігри як розвиток вашої дитини

Граючи, дитина проявляє всі свої знання та вміння. У грі можна побачити всіх людей, з якими спілкується дитина: брати, сестри, бабусі й дідусі, тітки і дядька. Гра дає можливість встановлювати взаємозв'язки, вивчати призначення речей, пізнавати навколишній світ, вчить спілкуванню.

Між знаннями та інтересами дітей, які відображаються в грі, існує взаємозв'язок. Короткочасна нецікава гра не зможе захопити дитину. Щоб гра була цікавою потрібно розподілити ролі таким чином, щоб всім це подобалося, вміти ділитися, допомагати товаришам, сором'язливих і нерішучих дітей треба зацікавити посильної і доступною роллю.

Маленька дитина дуже потребує спілкування з однолітками і отримує задоволення не тільки від гри, а й від спілкування. Щоб підтримувати інтерес до гри, дорослі повинні поступово розширювати знання дітей по темі гри.

Різні ролі в іграх

Батьки всіляко повинні підтримувати інтерес до розвиваючих ігор, не перешкоджати малюкам. Дівчатка починають грати в «дочки-матері». У грі дитина створює сім'ю, відтворюючи реальну поведінку сім'ї. Поспостерігавши за донькою можна дізнатися багато чого. Якщо дочка грає роль мами, значить, вона намагається відігравати провідну роль, яка передбачає відповідальність. Цю роль вибирають діти, схильні до лідерства так, як вона складна і відповідальна.

Дівчатка схильні до підпорядкування, вибирають роль доньки. На перший погляд це проста роль, але підкорятися так, щоб в очах однолітків залишитися на висоті, досить складне завдання. Найчастіше це важче ніж керувати. Щоб більше дізнатися про свою донечці, поспостерігайте за нею під час гри.

Роль бабусі, сестри або інших родичів, вибирає дитина не бажає керувати або підкорятися. Він повною мірою розуміє, що роль мами вимагає не тільки вміння вимагати виконання її завдань, а й уміння спілкуватися з родичами.

Сюжетно рольові ігри знайомлять дітей з позитивними і негативними ролями, головними і другорядними. Зрозуміло, коли дитина вибирає позитивну роль. Він прагнути бути хорошим, всім подобатися, налагодити дружні відносини з однолітками. А буває так, що дитина вибирає негативну роль злої матері або норовливого дитини.

Причиною такої поведінки може бути складаються відносини в родині. Якщо батьки спілкуються з дитиною наказовим тоном, в авторитарному стилі, то він так і поводиться в грі. Це сигнал до того, що батьки повинні поміняти методи виховання.

Ще однією причиною такої поведінки може бути байдужість батьків. Коли батьки зайняті своїми справами і мало цікавляться тим, що відбувається з дитиною, малюк думає, що він не потрібен і в грі вихлюпує весь накопичений негатив.

Коли в родині з'являється молодша дитина і старшому малюкові приділяють менше уваги, то він може теж вибирати негативні ролі в грі. Накопичилася злість і незадоволеність виражається в обраній ролі.

Дитина, як губка, вбирає не тільки все хороше, що відбувається навколо, але і погане.

Цих причин цілком достатньо, щоб турботливі батьки помітили емоційний стан дитини, і виправили недоліки. Саме гра дозволяє дітям вихлюпувати накопичені емоції. В сюжетно-рольових іграх можна простежити обстановку, що склалася в родині. Нервове, дратівливе поведінку дитини в грі всього лише копія поведінки близьких людей.

Спостерігаючи за грою дітей, батьки дивуються їх поведінці. Але швидше за все причиною такої поведінки є негативні риси притаманні членами родини. Дитина, як губка, вбирає не тільки все хороше, що відбувається навколо, але і погане. Не тільки батьки, а й близькі родичі повинні служити прикладом для наслідування і стежити за своєю поведінкою в присутності дитини.

Маленька дитина реагує на все, що відбувається в сім'ї. Дуже болісно він сприймає сварки між батьками і намагається все виправити. Його невеликий життєвий досвід дозволяє визначити емоційну обстановку в сім'ї і реагувати на неї. Для гармонійного розвитку малюка, його психічного здоров'я, необхідно створити обстановку доброзичливості і довірчих відносин у родині.

Хлопчики направо, дівчатка наліво

У віці 5 років починають проявлятися статеві відмінності в поведінці дітей. Ігри стають роздільними: одні для хлопчиків, інші для дівчаток. Важливо навчити дитину правильній поведінці з друзями протилежної статі. Особливо це стосується дітей, які виховуються одним із батьків. Хлопчики можуть грубо поводитися з дівчатками, свариться між собою. Дівчатка теж проявляють грубість по відношенню до хлопчиків.

Доведено, що саме в цьому віці формується модель майбутнього поведінки людини в сім'ї. Спостерігаючи за дітьми можна помітити різні типи сімейної поведінки. Буде не зайвим пояснити хлопчикові, що дівчаток треба захищати. Так само варто розповісти дітям, що нічого страшного не станеться, якщо хлопчик пограє в «дочки-матері»Або« сім'ю », а дівчинки в« козаки розбійники »,« льотчики »,« будівельники »і т.д.

Участь хлопчаків у побутових іграх вчить допомагати мамі, проявляти турботу про молодших. Це виховує позитивні якості сім'янина, турботливого сина, чоловіка, батька.

Ще гра може допомогти дитині впоратися зі страхами. З дитиною, яка боїться води, варто пограти в гру «купаємо ляльку». Якщо існує проблема засинання увечері, то можна пограти в гру «ведмедик лягає спати». Якщо вашому малюкові щось не подобається, наприклад, ходити в дитячий сад, то погравши в гру «дитячий садок» можна дізнатися що саме його турбує.