Як підготувати до школи ... батьків?

Розділ: Діти

Зазвичай ми говоримо про те, що до першого походу в школу необхідно підготувати малюка. Але й про батьків забувати не варто. Хоча нам і здається, що дорослим людям набагато легше адаптуватися до зміни ситуації, ми такі ж люди і можемо відчувати себе невпевнено. Так, наприклад, опитування в старшій групі дитячого садка показав, що батьки більше відчувають себе невпевненими перед походом до школи своїх малюків, ніж самі діти.

І немає в цьому нічого страшного чи ганебного. Адже батьки не можуть заглядати в майбутнє. Спочатку у них був груднічок - маленький клубочок щастя і вони переживали, що не впораються з ним. Минув час, малюк пішов в ясельну групу, потім в старшу групу дитячого саду. І батьки теж переживали, хотіли все зробити правильно. Тепер же дитину потрібно вести в перший клас. Тепер вони батьки школяра - вже майже дорослої людини. Похід в школу - дуже важливий момент у житті не тільки дитини, але і всієї сім'ї, тому хвилювання батьків - не дивно.

Він уже дорослий

Перше, що потрібно пам'ятати батькам майбутнього школяра - важливо навчити дитину самостійно знаходити розваги. Пам'ятайте, що в школі дитина наданий сам собі на більш тривалий термін, ніж в дитячому садку. Якщо малюк буде знати, чим зайнятися на перерві, у що пограти з однокласниками - йому буде набагато легше адаптуватися до школи. Чим раніше ви почнете виховувати самостійність у своїй дитині - тим спокійніше ви за нього будете, коли він піде в школу.

Тому не слід постійно бути поруч, нав'язувати тільки свою компанію. Наприклад, якщо ви йдете в магазин, найкраще запитати самого дитини, чи хоче він піти з вами. Чи не вирішуйте за нього: чи не тягніть із собою і не залишайте вдома одного. Якщо ви будете питати про його бажання, будете вчити його знаходити компроміси і йти один одному на поступки - це добре вплине на його життя в колективі.

Але, звичайно, самостійність полягає не тільки у праві вибору, а й у вчинках. Тобто, ви повинні довіряти своїй дитині і бути впевненими в тому, що можете спокійно залишити його одного будинку. Він повинен уміти підігріти собі їжу і знайти собі заняття, поки вас немає вдома. Тому ще в дитячому садку поступово привчайте його до самообслуговування. Зрозуміло, він повинен вміти самостійно одягатися і збирати свої речі в дитячий сад, а потім і в школу, повинен знати основи безпеки.

Звичайно, не варто залишати дитину одну кожен день і подовгу. Але поступово він повинен звикати до самостійного життя. Чим раніше ви почнете таку підготовку, тим легше дитині в майбутньому буде піклуватися про себе. Загалом, якщо ви будете спокійні, коли дитина залишається один вдома, то вам буде спокійніше за нього і тоді, коли він у школі.

Виховання: у школі чи вдома?

Головним конфліктом між батьками і школойчасто стає питання: хто повинен виховувати дитину?

Дуже часто батьки намагаються зняти з себе будь-яку відповідальність, стверджуючи, що вчителі повинні давати дитині не тільки знання, але й основи виховання. Вчителі в свою чергу кажуть, що їхня робота передбачає тільки викладання матеріалу, а сім'я на те й родина, щоб займатися вихованням дитини. Конфлікт цей не зможе вирішитися до тих пір, поки батьки і вчителі не зрозуміють, що дитину виховує і школа, і сім'я, і інші оточуючі люди. Отже, відповідальність за моральне становлення дитини лежить на всіх.

У будь-якому випадку, якщо ви хочете спокійною дружньої атмосфери в школі для вашої дитини - не варто затівати подібні суперечки з учителями. Більш того не варто відокремлювати школу від родини, адже як уже було сказано, як школа, так і сім'я, в комплексі впливають на дитину. Тому й працювати вони повинні спільно. Увійдіть і в становище вчителів: у класі близько тридцяти учнів, плюс маса паперової роботи, домашні завдання і підготовки до майбутніх уроків. Хіба можна чекати від учителя ще й індивідуальної виховної роботи з кожним учнем?

Тому, як не крути, відповідальність за власну дитину не вдасться переважити на чужі плечі. Саме вашим завданням буде розвиток в дитині самостійності, уміння спілкуватися і знаходити спільну мову з оточуючими людьми. Від вашого виховання залежатиме, наскільки дитина емоційно стійкий і готовий до навчання. Він повинен бути дисциплінований, вміти тримати себе в руках.

В той же час, дитина повинна вміти за себе постояти. Але не варто виховувати в дитині «бунтарський дух». Багато батьків часто використовують саме такий метод, щоб дитину ніхто не ображав в школі. Але такий підхід лише зашкодить дитині. Якщо він буде грубити і битися, вчителям доведеться «осаджувати» його. У такому випадку крім нелюбові до школи і дисципліни, у дитини не сформується нічого. Йому здаватиметься, що вчитель несправедливий до нього, адже тато дозволив відповідати на образи таким чином. Пам'ятайте, ваше основне завдання - це навчити дитину бути частиною колективу і при цьому залишатися індивідуальністю.

Діти та вчителі

Відносини дитини з учителем - окрема тема. У молодшому шкільному віці авторитет учителя стає у дитини вище, ніж батьківський авторитет. Дитина готова беззаперечно виконувати всі завдання вчителя, він захоплюється ним і так далі. Ви ж повинні пояснити дитині, що не варто в усьому погоджуватися з учителем. Будь-яка доросла людина, в тому числі, педагог, може помилятися, може бути грубим і несправедливим. Тому ваша дитина, незважаючи на повагу до вчителя, не повинен ловити кожне його слово і раболіпствувати перед ним.

У молодшому шкільному віці авторитет учителя стає у дитини вище, ніж батьківський авторитет.

У разі, якщо дитина не знаходить з учителем спільної мови, ви теж повинні пояснити малюкові, що іноді потрібно бути розумнішими і не доводити до конфлікту. Навіть якщо вчитель неправий, не завжди потрібно до кінця стояти на своєму. Навчіть дитину дипломатії: він може залишатися при своїй думці, але не показувати це вчителеві. Нехай він навчитися грати роль підлеглого. Це не лицемірство і не брехня - а спосіб знайти компроміс, якщо відносини з учителем ладяться.

Чому малюк боїться йти в школу?

Перший похід в школу не повинен асоціюватися у дитини з острахом. Батьки часто виховують малюка, кажучи йому, наприклад, що він неслухняний і в школі його будуть постійно ставити в кут. Або, що він не вміє читати, і його виженуть зі школи. Таким чином, у дитини ще в дошкільному віці формується страх перед школою. Він буде боятися вчителя, боятися відповідати на уроці, буде вести себе скуто й несміливо.

Правильніше буде навпаки зацікавити дитину навчанням у школі. Розповідайте маляті, чому він там навчиться, як багато у нього буде цікавих занять, зі скількома однолітками він познайомився і потоваришував. Це буде прекрасна мотивація для дитини, і він із задоволенням побіжить в школу.

Великі навантаження

Батькам не варто переживати про велике навантаження, яка буде тиснути на малюка. Зараз всі батьки впевнені, що дитина не зможе висидіти 45 хвилин уроку без руху. Але на сьогоднішній момент майже у всіх школах уроки в початковій школі тривають пів години, та ще й через 15 хвилин уроку проводиться физкультминутка. Не думайте, що вчителі молодших класів строгі і безсердечні люди. Сейчас ніхто не пред'являє високих вимог до молодшим школярам щодо дисципліни. Вчителі прекрасно розуміють, що дитині складно сидіти без руху, тому нормально реагують на те, що дитина відволікається.

Дійсно, в школі до дитини пред'являють набагато більше вимог, ніж у дитячому садку. Але і це не повинно викликати у батьків хвилювання, адже навантаження зростає поступово, і батьки цілком можуть допомогти малюкові адаптуватися до неї. Навчити планувати свій час, щоб все встигати і так далі.